Інтерв’ю з учасниками проєкту
Проведення інтерв’ю – один з наших головних напрямів роботи. У фокусі роботи українського офісу Музею воєнного дитинства – свідчення дітей, які ростуть в умовах війни з Росією та тимчасової окупації Криму, а також тих людей, на чиє дитинство вплинула Друга світова війна.
Наразі в нашому Музеї працює п’ять інтерв’юерок, які проводять розмови з учасниками у різних регіонах України, офлайн та онлайн. Це історики, соціологи або люди, які займаються соціальною роботою. Усі вони пройшли тренінги для роботи з учасниками, зокрема про етику та методи збору інформації. Крім того, наша команда розвиває навички захисту від вторинних психологічних травм і професійного вигорання.
Пошук учасників
Головні умови для проведення інтерв’ю – бажання людини поділитися своїм досвідом та гарантування безпеки учасників та їхніх персональних даних. Пошук учасників відбувається у два способи. Перший з них – через особисті контакти дослідників та розповідь про проєкт серед знайомих. Другий – коли герої самі контактують з Музеєм, залишаючи заявку на нашому сайті.
Метод усної історії
Усна історія – це якісний метод дослідження, в основі якого лежать особисті спогади про певні події або історичні явища. Свій початок він бере в усній традиції передання історій від покоління до покоління. На початку, метод використовували літописці і біографи, однак після Другої світової війни він став частиною методології суспільних наук, зокрема завдяки руху за громадянські права. Борці та борчині за соціальну справедливість використовували усну історію, щоб надати голос тим, чиї права зазнавали утиску.
Дослідники Музею воєнного дитинства використовують цей метод, аби були почуті діти, чий досвід на війні часто не враховується, і щоб передати життєвий досвід очевидців історичних подій.
Процес проведення інтерв’ю
Зазвичай інтерв’ю записується на диктофон або і проходить у вигляді діалогу. Інтерв’юер ставить відкриті питання, а респондент відповідає на них у вільній формі. Процес інтерв’ю передбачає аудіозапис цих свідчень та їхнє подальше зберігання у архіві Музею. Перед початком інтерв’ю учасники підписують форму інформованої згоди на використання їхніх матеріалів у виставках або інших проектах Музею. Важливо, що учасники можуть у будь-який момент відкликати свою згоду або забрати предмет з архіву Музею, якщо змінили думку.
За основу роботи українських дослідників була взята методологія та опитувальники, розроблені командою Музею воєнного дитинства у Сараєво, деякі підходи та процеси вимагали адаптації до українського контексту. Адже війна в Україні триває, дитячі спогади про війну ще зовсім свіжі, а значна частина учасників і далі живе поруч з лінією зіткнення.
Наші інтерв’ю проводяться за питаннями або темами, заздалегідь підготовленими інтерв’юером. Існує кілька видів опитувальників, що відповідають різним віковим категоріям. Під час інтерв’ю дослідники ставлять питання про життя до збройного конфлікту (сімейні обставини, де жили, як проводили вільний час та як змінилося повсякдення після початку війни). Музей воєнного дитинства досліджує реалії щоденного життя дітей в умовах війни, тому в опитувальнику також є теми школи, дружби, ігор та навіть питання про кулінарні вподобання.
Певною мірою усна історія є «спогадами про себе». Важливе значення має поточна мова, емоційно забарвлені слова. Це допомагає краще зрозуміти, який сенс людина надає історичним подіям і яке вони мають для неї значення. Усі інтерв’ю транскрибуються та зберігаються у електронній базі нашого Музею.
Якщо на ваше дитинство також вплинула війна, і ви готові поділитися своїми спогадами, достатньо заповнити коротку анкету на нашому сайті і наші дослідники зв’яжуться з вами. Важливо, що для безпеки особистих даних ми в жодному разі не просимо відповідати на запитання анкети онлайн. Ви можете розповісти свою історію та/або передати до Музею особисту річ, яка доповнить нашу колекцію.