Проведення інтерв’ю

Інтерв’ю з учасниками проекту

Проведення інтерв’ю – один з наших головних напрямків роботи. У фокусі роботи українського офісу Музею воєнного дитинства – свідчення дітей, які ростуть в умовах війни з Росією та тимчасової окупації Криму, а також тих людей, на чиє дитинство вплинула Друга світова війна.
Наразі в нашому Музеї працює п’ять інтерв’юерок і два інтерв’юера, які шукають розмови з учасниками в різних регіонах України, офлайн та онлайн. Це історики, соціологи або люди, які займаються соціальною роботою. Усі вони пройшли тренінги для роботи з учасниками, зокрема про етику та методи збору інформації. Крім того, наша команда розвиває навички захисту від вторинних психологічних травм і професійного виховання.

Пошук учасників

Головні умови для проведення інтерв’ю – бажання людини поділитися своєю досвідом та забезпечення безпеки учасників та своїх персональних даних. Пошук учасників відбувається у двох способах. Перший з них – через особисті контакти дослідників та розповідь про проєкт серед знайомих. Другий – коли герої самі зв’язуються з Музеєм, залишаючи заявку на нашому сайті.

Метод усної історії

Усна історія – це якісний метод дослідження, на основі якого лежать особливості спогадів про певні події чи історичні явища. Свій початок він бере в усній традиції передання історії від покоління до покоління. Спочатку метод використовували літописи та біографії, однак після Другої світової війни він став частиною методології суспільних наук, зокрема завдяки руху за громадянські права. Борці та борчини за соціальну справедливість використовували усну історію, щоб надати голос тим, чиї права зазнавали утиску.

Дослідники Музею військового дитинства вибирають цей метод, аби були почуті діти, чий досвід на війні часто не враховується, і щоб передати життєвий досвід очевидцям історичних подій.

Процес проведення інтерв’ю

Загальний інтерв’ю записується на диктофон або і проходить у вигляді діалогу. Інтерв’юер ставить відкриті питання, а респондент відповідає на них у вільній формі. Процес інтерв’ю здійснюється аудіозаписом цих свідчень та їх подальшого зберігання в архіві Музею. Перед початком інтерв’ю учасники підписують форму інформованої згоди на використання своїх матеріалів у виставках або інших проектах Музею. Важливо, що учасники можуть у будь-який момент відкликати свою згоду або забрати предмет з архіву Музею, якщо змінили думку.

На основі роботи українських дослідників була взята методологія та дослідники, розроблені командою Музею військового дитинства в Сараєво, деякі підходи та процеси вимагали адаптації до українського контексту. Адже війна в Україні триває, дитячі спогади про війну ще зовсім свіжі, а значна частина учасників і далі живе поруч з лінією зіткнення.

Наші інтерв’ю виконуються за питаннями або темами, заздалегідь підготовленими інтерв’юером. Існує декілька видів досвіду, що відрізняються від різних вікових категорій. Під час інтерв’ю дослідники залишають питання про життя до збройного конфлікту (сімейні об’єкти, де жили, як проводили вільний час та як змінилося повсюдження після початку війни). Музей військового дитинства досліджує реалії щоденного життя дітей в умовах війни, тому в опитувальник також є теми школи, дружби, ігор та навіть питання про кулінарні вподобання.

Півною мірою усна історія є «спогадами про себе». Важливе значення має поточна мова, емоційно забарвлені слова. Це остаточне розуміння, яке сенс людина надає історичним подіям і яке вони мають для неї значення. Усі інтерв’ю транскрибуються та зберігаються в електронній базі нашого Музею.

Якщо на ваше дитинство також вплинула війна, і ви готові поділитися своїми спогадами, достатньо для заповнення на нашому сайті і наші дослідники зв’яжуться з вами. Важливо, що для безпеки особистих даних ми в жодному разі не просимо відповідати на запитання анкети онлайн. Ви можете розповісти свою історію та/або передати до Музею особисту річ, яка доповнить нашу колекцію.