Друга світова стала універсальним воєнним досвідом для кожної родини в Україні. Життя в умовах окупації, втрата близьких, вимушене переміщення через бойові дії та депортації стали тлом дорослішання покоління наших бабусь та дідусів. Сьогодні діти Другої світової переживають війну вдруге.
Хоча ці події розгорталися в інших історичних обставинах і за інших політичних режимів, вони й досі впливають на наше уявлення про дитинство під час війни. Дитячий досвід в публічному просторі був витіснений з офіційної радянської версії війни і зводився до образів про «маленьких героїв» та «маленьких жертв». Цього спадку ми не позбулися й досі — дитячі досвіди зашорені стереотипами і в сучасних суспільних дискусіях.
До 80-ї річниці закінчення Другої світової війни Музей воєнного дитинства спільно з громадською організацією «Після тиші» представляють історії, розказані останніми очевидицями та очевидцями тих подій. Виставка дала змогу побачити розмаїття досвідів воєнного дитинства з часової дистанції, а також осягнути тяглість воєнного дитинства на теренах України.
