Освітній ресурсний центр Музею воєнного дитинства — це платформа підтримки для освітянок й освітян, які працюють із чутливими темами, повʼязаними з війною. Проєкт «Як говорити з дітьми про памʼять: за методикою „навчання через експонат“» став першою ініціативою в межах роботи центру.

Проєкт створений на основі підходу навчання через експонат (object-based learning). Через взаємодію з експонатами та реальними історіями учениці й учні вчаться уважно спостерігати, осмислювати й інтерпретувати побачене, розвивають емпатію та критичне мислення. Вони говорять про складні теми в емоційно-безпечних умовах, щоб запобігти повторній травматизації.

Освітній ресурсний центр Музею воєнного дитинства

Для кого створений цей ресурс?

Матеріали центру створені для:

  • вчительок і вчителів історії, громадянської освіти, мистецтва та гуманітарних дисциплін;
  • педагогинь й педагогів формальної та неформальної освіти;
  • вчительок і вчителів з різним досвідом — як новачків, так і тих, хто давно працює з інноваційними методиками;
  • шкільних психологинь і психологів, фасилітаторок і фасилітаторів, та координаторок і координаторів освітніх проєктів.

Окремі матеріали адаптовані для учениць й учнів віком 6–9, 10–12, 13–15 та 16–18 років, щоб забезпечити чутливість до вікових потреб.

Як ці матеріали допоможуть вчителькам і вчителям?

Освітній ресурсний центр створений, щоб підтримати педагогинь й педагогів у роботі з темами:

  • тривалої війни та її наслідків;
  • колективної пам’яті та різноманітних досвідів дітей;
  • упереджень щодо вразливих груп — зокрема внутрішньо переміщених осіб, біженок і біженців, ветеранок і ветеранів та людей з інвалідністю;
  • складних емоційних реакцій, які можуть виникати в учениць й учнів.

Експериментальні формати уроків допомагають організувати змістовні дискусії, підтримують взаємодію між дітьми та сприяють створенню атмосфери довіри.

Що таке навчання через експонат (object-based learning)?

Навчання через експонат — це підхід, у якому учениці й учні досліджують реальні або цифрові об’єкти: предмети, архівні матеріали, мистецькі твори, особисті речі. Вони не просто «дивляться» — вони аналізують, ставлять запитання, порівнюють, інтерпретують, обговорюють.

Переваги підходу:

  • створює емоційний і візуальний зв’язок з темою;
  • робить інформацію менш абстрактною та доступнішою;
  • залучає різні чуття (зір, дотик, запах) й формує більш повний досвід;
  • стимулює інтерактивне навчання;
  • сприяє глибшому розумінню контексту предмета;
  • допомагає організувати групові дискусії та показати різні інтерпретації.

Як використовувати матеріали в школі?

Матеріали можна застосовувати:

  • як основу для повноцінного уроку за готовим планом;
  • як доповнення до власних методик викладання;
  • під час уроків історії, громадянської освіти, тематичних заходів і пам’ятних дат.

Ми рекомендуємо за потреби залучати шкільних психологинь і психологів або соціальних працівниць і працівників — робота з темами війни завжди вимагає уваги до емоцій учениць й учнів.

Як обиралися предмети з колекції?

В основу матеріалів покладені предмети з української колекції Музею воєнного дитинства. Це особисті речі, які передали респондентки й респонденти: предмети ілюструють їхній досвід життя під час війни.

Хто розробляв матеріали?

Матеріали створені командою Музею воєнного дитинства у співпраці з фахівчинями:

  • Наталія Понежавчителька історії та громадянської освіти, вчитель-методист, авторка освітніх матеріалів із медіаосвіти, із викладання чутливих тем, лекторка освітніх вебінарів, авторка матеріалів «Як говорити з дітьми про памʼять: за методикою „навчання через експонат“»;
  • Анна Ленчовськапсихологиня, спеціалістка з вікової та міжкультурної психології школярів, травма-чутливого підходу, консультантка проєкту «Як говорити з дітьми про памʼять: за методикою „навчання через експонат“».

Куди звертатися, якщо виникнуть запитання?

Ви можете написати нам на електронну пошту info.ukraine@warchildhood.org, якщо у вас виникнуть запитання щодо використання матеріалів Освітнього ресурсного центру. Ми з радістю підкажемо, як адаптувати матеріали до потреб вашого класу.

Команда, яка працювала над матеріалами

Світлана Осіпчук — програмна директорка Музею воєнного дитинства
Рената Чечель, Тарас Грицюк — відповідальні за проєктний менеджмент та координацію
Анна Курницька — комунікаційниця
Софія Билим — дизайнерка
Олександр Стукало — літературний редактор

Завантажити матеріали

Методичний збірник

Рекомендації

Батькові рукавички

Батькові рукавички

Основна вікова група: 16–18 років

Фото на згадку

Основна вікова група: 13–15 років

Записник на старому телефоні

Основна вікова група: 10–12 років

Скибка херсонського кавуна

Скибка херсонського кавуна

Основна вікова група: 6–9 років