Виставка, представлена на «Книжковому Арсеналі», розповіла історії 12 дітей та підлітків, для яких книжки стали опорою, джерелом підтримки та внутрішнього спокою під час війни, коли реальний світ здається занадто крихким і жорстоким.
Серед книжок, представлених на виставці, були різні жанри: дитяча книга Сашка Дерманського «Чудове чудовисько», «Захар Беркут» Івана Франка з програми підготовки до ЗНО та підручник з біології, книга Стівена Кінга та навіть Конституція України.
«У березні 2022 року в Маріуполі сидіти вдома було нудно», — розповідає пʼятнадцятирічна Аліна, яка на момент початку повномасштабного вторгнення мешкала у Маріуполі. Батьки заборонили виходити на вулицю. Телефони розрядилися, телевізор і радіо не працювали, звʼязку також уже не було. Тож їм з братом доводилося читати книжки.
Під час війни книжки набувають нового змісту. Дорослі читають дітям, щоб проявити любов, заспокоїти, побути разом перед сном. Діти читають, щоб розважитися, дізнатися нове, змінити хід думок, вчитися дорослішати чи сховатися в захопливому світі пригод.
Коли, внаслідок ударів російської армії по цивільній інфраструктурі, зникає електропостачання, коли доводиться виїжджати з міста чи, навіть, країни, книжка все-одно залишається поруч. ЇЇ вивозять через ворожі блокпости. У ній шукають затишку чи натхнення. Книжка стає планом на майбутнє — на короткі 95 сторінок чи на довгі роки.
Книжки збирають історії, самі стаючи історіями про дитинство під час війни. Про це — виставка Музею воєнного дитинства.
”Хоча тлом для цієї виставки стала війна, вона відрізняється від усіх, які ми робили досі. У центрі її історій — книжки, яких чимало зʼявилося в архіві нашого музею за останні роки. Від фентезі до детективів, від Кінга до Макіавеллі, від шкільних підручників до Конституції. Цією виставкою ми хотіли дати змогу дітям і підліткам відповісти на закиди дорослих, що нове покоління, мовляв, більше не читає. Ще й як читає! Але про це найкраще розкажуть їхні історії та книжки
– Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства та кураторка виставки
Простір виставки перетворився на місце спогадів, взаєморозуміння і щирого діалогу — як з історіями дітей, так і між самими гостями.
Ми запросили відвідувачів згадати книги, які підтримували їх у складні моменти. Понад 1600 людей залишили на спеціальній стіні стікери з назвами книжок, що стали для них джерелом сили, натхнення чи розради.
За чотири дні фестиваль відвідали близько 30 000 людей — діти, батьки, вчителі, письменники та читачі з усіх куточків України.
Кураторка: Світлана Осіпчук
Дослідники та дослідниці: Олександр Воронюк, Оксана Господаренко, Михайло Громовий, Олександра Доморосла, Вікторія Нестеренко, Анна Оксютович
Проєктний менеджмент: Рената Чечель, Емілія Комарова
Менеджмент колекції: Валерій Шаповалов, Оксана Лепесієнко
Комунікації: Наталія Другак, Анна Курницька
Графічний дизайн: Катя Дрозд
Редактори: Олександр Стукало, Кортні Рінг, Ден Шіен
Технічна підтримка: ТОВ «АЗЗАРЕ»
