Освітній ресурсний центр Музею воєнного дитинства — це простір підтримки для вчителів у чутливих розмовах про досвід війни. Він створений на основі підходу навчання через експонат (object-based learning). Через взаємодію з експонатами та реальними історіями учні вчаться уважно спостерігати, осмислювати й інтерпретувати побачене, розвивають емпатію та критичне мислення. Вони говорять про складні теми в емоційно-безпечних умовах, щоб запобігти повторній травматизації.
Для кого створений цей ресурс?
Матеріали центру створені для:
- вчителів історії, громадянської освіти, мистецтва та гуманітарних дисциплін;
- педагогів формальної та неформальної освіти;
- вчителів з різним досвідом — як новачків, так і тих, хто давно працює з інноваційними методиками;
- шкільних психологів, фасилітаторів та координаторів освітніх проєктів.
Окремі матеріали адаптовані для учнів віком 6–9, 10–12, 13–15 та 16–18 років, щоб забезпечити чутливість до вікових потреб.
Як ці матеріали допоможуть вчителям?
Освітній ресурсний центр створений, щоб підтримати педагогів у роботі з темами:
- тривалої війни та її наслідків;
- колективної пам’яті та різноманітних досвідів дітей;
- упереджень щодо вразливих груп — зокрема ВПО, біженців, ветеранів та людей з інвалідністю;
- складних емоційних реакцій, які можуть виникати в учнів.
Експериментальні формати уроків допомагають організувати змістовні дискусії, підтримують взаємодію між дітьми та сприяють створенню атмосфери довіри.
Що таке навчання через експонат (object-based learning)?
Навчання через експонат — це підхід, у якому учні досліджують реальні або цифрові об’єкти: предмети, архівні матеріали, мистецькі твори, особисті речі. Вони не просто «дивляться» — вони аналізують, ставлять запитання, порівнюють, інтерпретують, обговорюють.
Переваги підходу:
- створює емоційний і візуальний зв’язок з темою;
- робить інформацію менш абстрактною та доступнішою;
- залучає різні чуття (зір, дотик, запах) й формує більш повний досвід;
- стимулює інтерактивне навчання;
- сприяє глибшому розумінню контексту предмета;
- допомагає організувати групові дискусії та показати різні інтерпретації.
Як використовувати матеріали в школі?
Матеріали можна застосовувати:
- як основу для повноцінного уроку за готовим планом;
- як доповнення до власних методик викладання;
- під час уроків історії, громадянської освіти, тематичних заходів і пам’ятних дат.
Ми рекомендуємо за потреби залучати шкільних психологів або соціальних працівників — робота з темами війни завжди вимагає уваги до емоцій учнів.
Як обиралися предмети з колекції?
В основу матеріалів покладені предмети з української колекції Музею воєнного дитинства. Це особисті речі, які передали респонденти: предмети ілюструють їхній досвід життя під час війни.
Хто розробляв матеріали?
Матеріали створені командою Музею воєнного дитинства у співпраці з фахівчинями:
- Наталя Понежа — вчителька історії та громадянської освіти, вчитель-методист, авторка освітніх матеріалів із медіаосвіти, із викладання чутливих тем, лекторка освітніх вебінарів, авторка матеріалів «Як говорити з дітьми про пам’ять»;
- Анна Ленчовська — психологиня, спеціалістка з вікової та міжкультурної психології школярів, травма-чутливого підходу, консультантка проєкту «Як говорити з дітьми про пам’ять».
Куди звертатися, якщо виникнуть запитання?
Ви можете написати нам на електронну пошту info.ukraine@warchildhood.org, якщо у вас виникнуть запитання щодо використання матеріалів Освітнього ресурсного центру. Ми з радістю підкажемо, як адаптувати матеріали до потреб вашого класу.
Команда, яка працювала над матеріалами
Наталія Понежа — авторка матеріалів «Як говорити з дітьми про пам’ять»
Анна Ленчовська — психологиня, консультантка щодо матеріалів «Як говорити з дітьми про пам’ять»
Світлана Осіпчук — програмна директорка Музею воєнного дитинства
Рената Чечель, Тарас Грицюк — відповідальні за проєктний менеджмент та координацію
Анна Курницька — комунікаційниця
Софія Билим — дизайнерка
Олександр Стукало — літературний редактор