У нас була традиція на останній дзвоник їхати до бабусі в іншу частину міста. Я отримав похвальний лист, і вже йшли бої на північному заході Донеччини на трасі Слов’янськ — Святогірськ, кілометрів 30 до Краматорська. Було чутно кулеметні черги з БТРів і обстріли.
У цей день був фінал Ліги чемпіонів. Я не хотів їхати спочатку, тому що у бабці було антенне телебачення і вже глушили, по телевізору були тільки російські канали. Але «2+2» йшов, засніжено, без звуку, але картинка була. Всі полягали спати, а я залишився дивитися матч. Спочатку «Реал» пропускає, і на останній хвилині додаткового часу він відігрує цей м’яч. На додаткових таймах «Реал» перемагає 4—1. Мені це на все життя запам’яталося. Сніжний телевізор без звуку, всі сплять, я так тихенько про себе ору від щастя, тому що клуб переміг.
У мене є форма «Реал Мадриду» того року з Роналдо. На важливі матчі я одягав її, навіть коли вона стала маленька. Одягав і дивився матч у цій футболці.
Андрій, нар. 2002
м. Краматорськ, Донецька обл.
