22 червня в пресцентрі Укрінформу презентували Музей воєнного дитинства. Спікери розповіли, з якими проблемами стикаються діти з тимчасово окупованих та прифронтових територій, а також вимушено переміщені особи, чим займатиметься Музей воєнного дитинства в Україні, як працюватиме дослідницька платформа і що чекає на відвідувачів виставки.
23 червня у Музеї історії міста Києва відкривається перша виставка Музею воєнного дитинства в Україні. Виставка розкаже про повсякденне життя людей, на дитинство яких вплинула війна. «Ми збираємо речі та пов’язані з ними історії, які потім показуємо у виставкових проєктах. Такі виставки покликані привернути увагу до потреб дітей у збройних конфліктах, показати воєнний досвід у його різноманітті, а також звернути увагу на те, що діти, які стикнулися з війною, є не лише її жертвами. Вони пристосовуються до радикальних змін у житті, створюють нові ігри, виробляють нові стратегії виживання, продовжують вчитися, заводити друзів, допомагати родині тощо. І ці діти, перед усім, заслуговують на нашу повагу», – розповідає Юлія Скубицька, директорка Музею воєнного дитинства в Україні.
Вплив війни на дітей є багатошаровим, і робота з його наслідками вимагає спільних зусиль різних організацій і відомств. Про проблеми і потреби, з якими стикаються діти у збройних конфліктах, розповіли представники Міністерства з питань реінтеграції ТОТ України та Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні.
Щоб молодь із тимчасово окупованих територій та населених пунктів на лінії зіткнення мала змогу отримати освіту й адаптуватися до життя в новому місті, Міністерство з питань реінтеграції ТОТ України запустило нову ініціативу, яка дає змогу пройти безкоштовні курси перед вступом до навчальних закладів та отримати стипендію. Однак, за словами заступника директора департаменту з питань соціального захисту Валентина Ковальчука, представники збройних формувань та окупаційних адміністрацій РФ блокують дорожні коридори навпроти контрольних пунктів в’їзду-виїзду, не дозволяючи молоді виїхати на контрольовані Україною території. через що молодь з ТОТ фактично позбавлена доступу до освіти. Також на окупованих територіях дітей віком до 14 років залучають до мобілізаційних заходів всупереч нормам міжнародного гуманітарного права.
Олександр Власенко, речник представництва Міжнародного Комітету Червоного Хреста в Україні, зазначив, що міни та вибухонебезпечні уламки снарядів досі становлять основну загрозу для життя людей на Сході Україні, і діти є особливо вразливою категорією. «Із 2014 року в Україні було зареєстровано понад тисячу жертв мін, і кожен п’ятий постраждалий від мін є дитиною. МКЧХ та Червоний Хрест України інформує населення в тих районах, де мінна небезпека є найбільшою. У 2020 інформаційна кампанія охопила майже 18 000 людей, половина з яких — діти. Щоб пропагувати безпечну поведінку серед дітей, ми адаптуємо інформаційні мтаеріли спеціально до їхнього віку та потреб».
Під час інтерв’ю дослідники Музею воєнного дитинства запитують дітей, які пережили або досі живуть в умовах збройного конфлікту, про їхнє повсякдення і як воно змінилося з початком бойових дій. Музей в Україні зібрав вже більше 130 свідчень про збройний конфлікт на Донбасі і тимчасову окупацію Криму, а також свідчення дітей Другої світової війни. Як зазначив провідний дослідник Музею воєнного дитинства в Україні Євгеній Монастирський, «такі свідчення — дуже чутливі, зараз до них мають доступ лише співробітники Музею. Втім, ми маємо амбіцію в майбутньому зробити архів Музею, який буде доступний для фахівців, які працюють із різними аспектами досвіду воєнного дитинства, і відповідатиме всім етичним стандартам».
Перша виставка Музею воєнного дитинства в Україні розкаже про повсякденне життя людей, чиє дитинство змінила війна. Серед експонатів – особисті речі, які діти асоціюють зі своїм воєнним досвідом. На виставці можна буде прочитати історії людей, дитинство яких проходить під впливом війни в Україні та в умовах інших міжнародних конфліктів. Дослідниця Музею воєнного дитинства і голова БФ “Голоси дітей” Олена Розвадовська розповіла, чого очікувати від виставки: «У Музеї ви побачите історії дітей, які точно знають, що таке війна. Під час спілкування з дітьми вони ділилися різними предметами, з яким пов’язана історія їхнього воєнного дитинства: м’якими іграшками, зошитами, особистими предметами, речами рідних і близьких, яких забрала війна. Я переконана, що дитячі історії про війну важливі. Про воєнні дії та те, як від них страждають діти, неможливо говорити без самих дітей. Це один із способів дати дітям бути почутими».
