Документування під час війни: досвід Музею воєнного дитинства
Три роки тому, 24 лютого, світ став свідком того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну — нову хвилю агресії після восьми років з початку війни. Для багатьох дітей в Україні перші дні назавжди закарбувалися в пам’яті.
Вторгнення докорінно змінило й роботу Музею воєнного дитинства в Україні. Команда, яка раніше документувала історії дітей з прифронтових зон Донецької та Луганської областей, а також тимчасово окупованого Криму, зіткнулася з величезними викликами. Війна охопила всю країну, зачепивши долі ще більшої кількості дітей.
Початок вторгнення в 2022: перші кроки
Безперечно, війна торкнулася кожного члена команди особисто. Водночас музей в Україні зіткнувся і з професійним викликом: як документувати досвід війни, яка триває?
Через вторгнення музей був змушений перервати показ виставок, що були заплановані у різних містах на півдні України з початку 2022 року. Першу виставку показали в Херсоні всього за кілька тижнів до того, як місто окупували російські військові. Експозиція у Миколаєві так і не відбулася. Крім того, збір історій дітей призупинили майже на рік.
Адвокація за кордоном
Аби привернути увагу до російсько-української війни та її впливу на дітей, музей започаткував адвокаційні виставки за кордоном під спільною назвою “LISTEN”, фокусом яких стали історії, зібрані в Україні.
Так, “LISTEN” побувала в шести країнах Європи — Франції, Нідерландах, Румунії, Чехії, Косові та Сербії. Зокрема, була представлена на таких важливих майданчиках, як Рада Європи у Страсбурзі та на Генеральній конференції Міжнародної ради музеїв (ICOM) у Празі.
Документування досвіду дітей під час війни
Попри труднощі, робота з документуванням відновилася, і за цей час Музей воєнного дитинства в Україні значно розширив свою колекцію, додавши історії дітей з різних регіонів, а також тих, хто був змушений виїхати за кордон.
До повномасштабного вторгнення музей в Україні записав 145 інтерв’ю. Сьогодні його архів налічує понад 500 свідчень і 700 артефактів, що робить його найбільшою колекцією, присвяченою дитячому досвіду під час російсько-української війни, яка триває з 2014 року.
Виставки в Києві
Згодом музей організував перші поп-ап виставки в Києві, щоб краще зрозуміти запит аудиторії всередині країни та випрацювати чутливий підхід до залучення відвідувачів — не лише через знайомство з досвідом інших, а й для рефлексії над власним. Таким чином, на виставці у Польському інституті в Києві були представлені історії та особисті речі дітей, які були змушені виїхати за кордон через війну. Інша поп-ап виставка, представлена під час саміту Кримської платформи 2024 року , була присвячена досвіду дітей з Криму. Обидві виставки отримали позитивні відгуки відвідувачів.
Улітку 2024 року музей відкрив свою першу комплексну виставку з початку повномасштабного вторгнення в Києві. “Вийти з тіні” включала 29 артефактів та історій, що показали різноманіття досвідів дітей з усієї України, зокрема тих, хто був змушений виїхати за кордон. Команда прагнула створити простір для рефлексії, сприяючи діалогу між відвідувачами та тими, на чиє дитинство вплинула війна.
Документальний театр для молоді
У процесі пошуку альтернативних методів репрезентації дитячого досвіду, музей започаткував новий проєкт — залучення українських підлітків до створення документальної театральної постановки, заснованої на їхніх власних історіях про дорослішання під час війни.
П’єса “Озимі” базувалася на особистих досвідах учасників — історіях евакуації, переміщення, освіти, взаємодії з родиною та друзями, спогадах про мирне дитинство, яке раптово перервала війна та проживанні втрати близьких. У 2024 році “Озимі” представили на п’яти майданчиках у Києві.
Воркшопи для дослідників
Російсько-українська війна, ймовірно, є найбільш задокументованою в сучасній історії, оскільки численні громадські організації — як з України, так і з-за кордону — почали збирати свідчення різних груп суспільства. Музей відгукнувся на цю потребу й організував серію майстер-класів для дослідників, на яких обговорювалися важливі аспекти документування та роботи з пам’яттю.
Воркшопи зібрали істориків, працівників музеїв та дослідників у галузі документування. У 2024 році у майстеркласах взяли участь понад 400 людей. Цей проєкт не лише сприяє розвитку навичок травмо-орієнтованого документування, але й допомагає формувати спільноту однодумців та створює платформу для дискусій на тему пам’яті та документування.
Продовження місії
Попри те, що війна триває, музей продовжує збирати досвіди дітей, допомагаючи їм впоратися з наслідками війни через можливість поділитися власною історією. Водночас, ми прагнемо, аби їхні історії почули якомога більше людей, що сприятиме емпатії між різними спільнотами в Україні та за кордоном.
