Шукаємо у проєктну команду уважну до деталей, відповідальну та проактивну людину, яка розуміє специфіку роботи музею та забезпечуватиме організаційну підтримку наших проєктів.

Обовʼязки

Технічний та організаційний супровід заходів:

• Асистування у плануванні та організації заходів, зустрічей, виставок та освітніх воркшопів (онлайн та офлайн).
• Онлайн: повне адміністрування Zoom (налаштування посилань, реєстраційних форм, хостинг конференцій із сесійними залами, модерування чату, запуск запису). 
• Офлайн: пошук та бронювання локацій, організація кейтерингу, закупівля та підготовка роздаткових матеріалів, зустріч та координація учасників та інші допоміжні задачі залежно від специфіки події.
• Операційний супровід збору даних: технічне налаштування інструментів (Google-форми, анкети реєстрації, опитувальники зворотного зв’язку), контроль за їх вчасним заповненням, первинна перевірка та структурування матеріалів для звітності та подальшого аналізу.
• Організація та координація внутрішніх командних подій (проєктних зустрічей, ретритів, тренінгів тощо).

Проєктна логістика та робота з підрядниками:

• Координація логістики проєктних активностей відповідно до затверджених планів і таймлайнів.
• Пошук та взаємодія з підрядниками/постачальниками (модератори виставок, фотографи, поліграфія тощо): налагодження комунікації, постановка чітких ТЗ та контроль термінів.
• Первинна перевірка якості виконаних робіт (наприклад, звірка макетів перед друком).

Комунікація та документація:

• Комунікація з командою, партнерами організації та залученими спеціалістами щодо проєктних задач.
• Організація зустрічей із командою, партнерами проєкту, стейкхолдерами (створення посилань, планування в Google-календарі тощо).
• Ведення meeting notes (протоколів зустрічей) 
• Комунікація з учасниками подій, спікерами та партнерами в межах проєктних задач.

Звітність та систематизація:

• Ведення трекінгу проєктних активностей та використання інструментів моніторингу й оцінки (MEL).
• Збір та первинна обробка фідбек-форм, ведення баз даних учасників та відвідуваності 
• Підготовка донорських звітів спільно з менеджеркою проєктів
• Асистування у підготовці інформації для проєктних пропозицій та внутрішніх презентацій.

Навички та досвід

Hard skills:

• Досвід участі в реалізації проєктів у сфері культури, освіти чи громадського сектору від 1 року (враховуємо стажування та волонтерство).
• Розуміння базових принципів проєктної роботи та координації процесів.
• Володіння англійською мовою на рівні B1 та вище.
• Вільне письмове та усне володіння українською мовою.
• Впевнена робота з Google Workspace (Drive, Docs, Sheets, Calendar) та Zoom (керування конференціями, правами, кімнатами).
• Досвід роботи з месенджером Slack і таск-менеджерами (Asana, Trello) буде перевагою.

Soft skills:

• Автономність і проактивність: здатність самостійно вирішувати технічні та операційні запити, вчасно інформувати про ризики.
• Високий рівень самоорганізації: вміння пріоритезувати завдання, самостійно планувати робочий час, дотримуватися дедлайнів та підтримувати робочі процеси без мікроменеджменту.
• Увага до деталей та ретельність. 
• Чутливість та етичність у роботі з досвідами війни.
• Сильні усні та письмові комунікаційні навички.

Умови роботи

• Повна зайнятість (пн–пт, 10:00–18:00).
• Гібридний формат (2–3 дні на тиждень працюємо в офісі у центрі Києва).
• Можливі відрядження по Україні та за кордон у межах проєктів.

Надсилайте резюме та короткий мотиваційний лист про те, чому вам цікаво працювати в команді музею до 14 червня 2026 року включно на адресу info.ukraine@warchildhood.org. Тема листа: «Проєктний/а асистент/ка у Музей воєнного дитинства».

Етап співбесід розпочнеться у другій половині червня. Очікуваний початок роботи — липень 2026 року. Ми повідомимо вас про результат розгляду вашої кандидатури, щойно завершимо відбір.

Про цикл

Повномасштабна війна в Україні стала причиною публічного зростання уваги до досвіду українських дітей. Ми дедалі частіше бачимо, як державні й недержавні інституції та окремі дослідники працюють зі свідченнями неповнолітніх. Саме тому для нас важливо глибше проаналізувати вже усталені теоретичні та методологічні рамки, в яких дитинство стає окремою аналітичною категорією.

Нині на основі цих напрацювань у академічному просторі вже сформувався окремий напрям — студії дитинства. Протягом 6 лекцій ми пропонуємо обговорити, з чого вони складаються. Так ми хочемо актуалізувати в українському професійному середовищі погляд на дитинство як на складне соціальне явище, яке має свого субʼєкта – неповнолітню людину, чиї дії, систему переконань, роль, місце в суспільстві й досвіди загалом варто досліджувати з окремої перспективи в різних академічних дисциплінах.

На лекціях ми поговоримо про:

• формування міждисциплінарного напряму студій дитинства;
• ключові теоретичні підходи в дослідницьких роботах на цю тему;
• етичні та методологічні фактори, які впливають на роботу дослідника;
• cпецифіку досліджень в українському контексті;
• актуальну українську і світову історіографію та інші дослідження, авторами яких є зокрема й наші лектори.

У фокусі будуть дослідження з історії, студій пам’яті, антропології та соціології, що стосуються як минулого, так і теперішнього — зокрема війни в Україні.

Дати та спікери:

• 12 березня — «Про дітей і дитинство з точки зору міждисциплінарних студій», Єлизавета Гречанюк
• 19 березня — «Дитинство як предмет історичного дослідження (за матеріалами Гетьманщини)», Ігор Сердюк
• 26 березня — «Діти і війна: моделі поведінки та стратегії виживання під час світового конфлікту 1914-1918 рр.», Володимир Милько
• 31 березня — «Мілітаризація дитинства в радянській Україні 1920-1930-х рр.», Нані Гогохія
• 9 квітня — «Почути голос дитини: як соціологія долає невидимість дитинства», Тетяна Саніна
• 16 квітня — «Українське дитинство крізь призму війни: воєнні злочини щодо українських дітей у контексті російсько-української війни (2022-2025 рр.)», Владислав Гаврилов

За анонсами окремих лекцій слідкуйте у наших соцмережах.

Станом на січень 2026 року колекція музею налічує понад 856 інтерв’ю та 1476 предметів — це найбільший архів історій дитинства під час російсько-української війни від 2014 року. Паралельно музей збирає історії людей, чиє дитинство зачепила Друга світова війна, вибудовуючи ширший історичний горизонт дитячого досвіду.

Музей документує, архівує, створює освітні програми та говорить про ці історії міжнародній аудиторії. Усі ці процеси відбуваються паралельно з повітряними тривогами, перебоями електроенергії та постійною невизначеністю.

Робота з воєнним досвідом, що не завершився

Один із головних викликів — робота з досвідом, який не має визначеного завершення. Музей документує історії, що відбуваються просто зараз.

Дослідники описують воєнне дитинство не як подію минулого, а як тривалий стан: частина дітей досі живе під обстрілами, інші — за кордоном і переживають тривогу за близьких. Документування триває тому, що триває життя.

Водночас діти часто применшують власний досвід, вважаючи, що «не пережили нічого важливого», тому команда працює не лише зі спогадами, а й із правом дітей на власну історію. Важливою частиною цієї роботи стає вміння не нашкодити і не ретравматизувати.

«Діти та підлітки заслуговують на простір говорити і про свої травми, і про свої радощі, не соромлячись бути щасливими. Вони заслуговують просто жити», — говорить менеджерка цифрових платформ Анна Курницька.

Позиція команди звучить принципово: дітей не можна перетворювати на символи чи метафори майбутнього.

Інституція в умовах постійної невизначеності

За чотири роки війни тимчасові рішення стали новою нормою. Команда розширилася, з’явилися нові ролі й операційні процедури.

Програмна директорка музею Світлана Осіпчук говорить про інституційне дорослішання: команда стала передбачуванішою для партнерів, а формалізація процесів допомогла підтримувати стабільність у нестабільних умовах.

«Продовжувати роботу в стані постійної невизначеності для мене також про щоденну підтримку і розуміння. Команда дає мені резерв, страховку, звідки можна зачерпнути ще сил і продовжувати, коли вже здається, що власних сил більше немає», — додає проєктна менеджерка музею Рената Чечель.

Для Оксани Карп’юк, операційної директорки та директорки з розвитку, цей період означає переосмислення ролі інституції: «Наше завдання — продовжувати робити звичне в ненормальних умовах. Ми йдемо за планом А, маємо плани B і C і готові переглядати їх залежно від обставин».

Війна стала постійним контекстом роботи. Команда говорить про довгу дистанцію, де невизначеність стала нормою і особливо важливими стали гнучкість, пріоритизація і турбота про себе.

Наполегливість як щоденна практика

У відповідях постійно звучить одна ідея — наполегливість.

Для Олександра Воронюка це «жити і тягнути, навіть коли не тягнеться». Для Андрія Боруті — мати надію на майбутнє. Оксана Карп’юк говорить про роботу «крок за кроком», покладаючись на команду і приймаючи адаптацію як норму для будь-якої роботи в Україні.

Менеджерка колекції Оксана Лепесієнко наголошує: архів, який формується під час війни, має говорити і зараз, і після неї.

Стійкість як щоденна практика

Підтримувати цю роботу неможливо без турботи про ментальне здоров’я. Команда говорить про терапію, спорт, час із близькими, звичку дозувати новини і щоденне рішення продовжувати працювати.

«Ми біжимо довгу дистанцію, де невизначеність стала константою», — підсумовує Оксана Карп’юк.

Попри втому й невизначеність, робота тримається на спільноті та вірі в майбутнє.

Війна триває.
Робота — теж.

У команді музею працюють люди, які цікавляться розвитком громадянського суспільства музейною справою та сферою культури загалом, готові працювати з сенситивними темами — як на внутрішню аудиторію, так і для адвокації за кордоном. Перевагою для наших потенційних колег буде інтерес до тем памʼяті, меморіалізації, документування. 

Про музей

Музей воєнного дитинства — незалежна інституція, що документує досвіди людей в Україні, на чиє дитинство вплинула чи продовжує впливати війна. Основа архіву музею — історії російсько-української війни. Крім того, музей записує історії людей, які були дітьми під час Другої світової війни та інших воєнних конфліктів. Предмети з колекції та повʼязані з ними історії експонуються на виставках в Україні та за кордоном. Мета музею — зробити публічний наратив війни інклюзивнішим, щоб усі могли розповісти свої історії.

Обовʼязки

• розробка та реалізація комунікаційної стратегії (в межах розробки організаційної стратегії)
• управління командою комунікацій (наразі у музеї є комунікаційна менеджерка та менеджерка цифрових платформ)
• планування комунікаційних активностей музею в довгостроковій перспективі та в межах проєктів
• координація з командою, партнерами, центральним офісом та іншими стейкхолдерами
• формування комунікаційної рамки проєктів та меседж-боксів для різних аудиторій
• ведення комунікаційних проєктів музею
• моніторинг результатів комунікаційних активностей, звітність і рекомендації щодо підвищення ефективності контенту

Навички та досвід

• досвід роботи від 3 років в комунікаціях у громадському секторі та/або у сфері культури 
• портфоліо втілених комунікаційних кампаній та проєктів  
• досвід управління командою
• системне мислення та навички планування
• вільне письмове та усне володіння українською та англійською мовами (С1) обовʼязкове

Умови роботи

• повна зайнятість
• змішаний формат роботи (в офісі в Києві та дистанційно)
• корпоративне навчання, можливості професійного розвитку
• можливі відрядження Україною та за кордон

Надсилайте свої резюме, посилання на раніше втілені проєкти та короткий мотиваційний лист про те, чому вам цікаво працювати в команді комунікацій музею до 11 січня 2025 року на pressua@warchildhood.org 

Відібраних кандидатів і кандидаток ми запросимо згодом на інтервʼю. Співбесіди пройдуть онлайн.