До Архіву Війни команда музею передає історії, які були висвітлені у виставкових проєктах. Це свідчення дітей і підлітків про досвід життя під час російської агресії, вимушеного переміщення, перебування на тимчасово окупованих та прифронтових територіях.

«На початку повномасштабного вторгнення в українському суспільстві ми могли спостерігати сплеск документаційних активностей. Різні інституції, ініціативи та окремі люди почали документувати різні аспекти війни: наслідки, які має російська війна на цивільне населення України, воєнні злочини та інші. Зараз ми наближаємося до п’ятих роковин початку повномасштабного вторгнення і це час подумати про доступність наших архівувальних ініціатив. Ми раді співпрацювати з Архівом Війни, тому що вони один з прикладів інституцій, які фокусуються саме на збереженні зібраних матеріалів. Архів Війни також має готовий інструментарій збереження, тож ми раді його застосувати й передати раніше опубліковані матеріали Музею воєнного дитинства»,

— розповідає Світлана Осіпчук, програмна директорка Музею воєнного дитинства.

Як працює Архів Війни та хто має доступ до інформації

Архів Війни працює як закрита платформа для верифікованих користувачів. Серед них — правоохоронні органи, міжнародні організації, журналісти, режисери документального кіно, дослідники, митці та інші фахівці, які працюють із матеріалами про війну. Архів зберігає фото, відео, аудіозаписи, текстові свідчення, інтерв’ю та матеріали з відкритих джерел.

Платформа каталогізує матеріали за датою, локацією та ключовими словами, що допомагає користувачам знаходити потрібні свідчення та працювати з ними. До партнерської мережі Архіву Війни вже долучилися понад 150 організацій та приватних ініціатив.

Як Музей воєнного дитинства зберігає свідчення дітей та підлітків

Матеріали Музею воєнного дитинства також каталогізують на платформі. Для кожного файлу можна визначати рівень доступу, а розроблені безпекові алгоритми допомагають працювати з персональними даними та чутливим контентом.

«Ми раді співпраці і долученню до партнерського ком’юніті Музею воєнного дитинства. Адже записані свідчення Музею є особливо цінними для фіксації та збереження переживань дітей під час російсько-української війни. Тепер ці свідчення увійдуть і в колекції Архіву Війни, що допоможе не лише безпечно зберегти матеріал, а й дозволить верифікованим користувачам працювати зі свідченнями для різних цілей, покликаних в першу чергу досягнути правосуддя, а також зберегти пам’ять про досвід проживання цієї війни»,

— зазначає Ірина Павлюковська, керівниця відділу партнерств Архіву Війни.

Навіщо зберігати свідчення про воєнне дитинство

Для музею ця співпраця — ще один спосіб подбати про довготривале зберігання зібраних свідчень і зробити частину матеріалів доступною для професійної роботи. Історії воєнного дитинства важливі не лише як особисті спогади. Вони допомагають досліджувати, як війна змінює життя дітей і як цей досвід стає частиною ширшої історії російсько-української війни.

Музей продовжує документувати ці досвіди, зберігати їх та створювати можливості для їхнього вивчення й осмислення.

До адміністративної команди шукаємо відповідальну, уважну до деталей та проактивну людину, яка працюватиме з документацією, логістикою та закупівлями відповідно до грантових вимог донорів і внутрішніх процедур організації.

Обов’язки

Документообіг

• збір та впорядкування фінансових і адміністративних документів, зокрема за грантовими проєктами;
• організація та підготовка документів для донорської звітності;
• підготовка та організація підписання договорів зі штатними працівниками та підрядниками;
• ведення електронного архіву та структурування документів у Google Drive;
• адміністрування документів, пов’язаних із відрядженнями.

Операційна підтримка офісу

• ведення обліку та поповнення запасів витратних матеріалів, робочого обладнання, візитівок тощо;
• організація базових офісних процесів, технічної підтримки та взаємодії із сервісними підрядниками;
• забезпечення відповідності адміністративних процесів вимогам грантодавців.

Командні процеси

• участь в онбордингу та офбордингу працівників (технічна організація процесів);
• координація внутрішніх командних активностей (зустрічей, ретритів та інших подій).

Навички та досвід

• від 1 року досвіду роботи в організаціях, які працюють із грантовим фінансуванням, на посадах, пов’язаних з адміністративною, офісною або проєктною підтримкою;
• розуміння базових принципів документообігу, донорської звітності та закупівель;
• відмінні організаційні навички та здатність працювати з великим обсягом інформації одночасно в кількох напрямах;
• уважність до деталей, самостійність та вміння структурувати процеси;
• впевнене володіння Google Workspace (Drive, Docs, Sheets, Calendar);
• вільне письмове та усне володіння українською мовою;
• володіння англійською мовою на рівні не нижче B1.

Умови роботи

• повна зайнятість;
• змішаний формат роботи (офіс музею розташований у центрі Києва);
• можливі відрядження Україною та за кордон.

Як податися

Надсилайте резюме та короткий мотиваційний лист із поясненням, чому вам цікаво працювати в команді музею, до 10 липня 2026 року на адресу info.ukraine@warchildhood.org із темою листа: «Адміністративний/а та грантовий/а асистент/ка у Музей воєнного дитинства».

До 17 липня ми повідомимо кандидатів, які пройшли до наступного етапу відбору, про дату та час співбесіди. Онлайн-інтерв’ю відбудуться 20–24 липня. Початок роботи — серпень 2026 року.

Шукаємо у проєктну команду уважну до деталей, відповідальну та проактивну людину, яка розуміє специфіку роботи музею та забезпечуватиме організаційну підтримку наших проєктів.

Обовʼязки

Технічний та організаційний супровід заходів:

• Асистування у плануванні та організації заходів, зустрічей, виставок та освітніх воркшопів (онлайн та офлайн).
• Онлайн: повне адміністрування Zoom (налаштування посилань, реєстраційних форм, хостинг конференцій із сесійними залами, модерування чату, запуск запису). 
• Офлайн: пошук та бронювання локацій, організація кейтерингу, закупівля та підготовка роздаткових матеріалів, зустріч та координація учасників та інші допоміжні задачі залежно від специфіки події.
• Операційний супровід збору даних: технічне налаштування інструментів (Google-форми, анкети реєстрації, опитувальники зворотного зв’язку), контроль за їх вчасним заповненням, первинна перевірка та структурування матеріалів для звітності та подальшого аналізу.
• Організація та координація внутрішніх командних подій (проєктних зустрічей, ретритів, тренінгів тощо).

Проєктна логістика та робота з підрядниками:

• Координація логістики проєктних активностей відповідно до затверджених планів і таймлайнів.
• Пошук та взаємодія з підрядниками/постачальниками (модератори виставок, фотографи, поліграфія тощо): налагодження комунікації, постановка чітких ТЗ та контроль термінів.
• Первинна перевірка якості виконаних робіт (наприклад, звірка макетів перед друком).

Комунікація та документація:

• Комунікація з командою, партнерами організації та залученими спеціалістами щодо проєктних задач.
• Організація зустрічей із командою, партнерами проєкту, стейкхолдерами (створення посилань, планування в Google-календарі тощо).
• Ведення meeting notes (протоколів зустрічей) 
• Комунікація з учасниками подій, спікерами та партнерами в межах проєктних задач.

Звітність та систематизація:

• Ведення трекінгу проєктних активностей та використання інструментів моніторингу й оцінки (MEL).
• Збір та первинна обробка фідбек-форм, ведення баз даних учасників та відвідуваності 
• Підготовка донорських звітів спільно з менеджеркою проєктів
• Асистування у підготовці інформації для проєктних пропозицій та внутрішніх презентацій.

Навички та досвід

Hard skills:

• Досвід участі в реалізації проєктів у сфері культури, освіти чи громадського сектору від 1 року (враховуємо стажування та волонтерство).
• Розуміння базових принципів проєктної роботи та координації процесів.
• Володіння англійською мовою на рівні B1 та вище.
• Вільне письмове та усне володіння українською мовою.
• Впевнена робота з Google Workspace (Drive, Docs, Sheets, Calendar) та Zoom (керування конференціями, правами, кімнатами).
• Досвід роботи з месенджером Slack і таск-менеджерами (Asana, Trello) буде перевагою.

Soft skills:

• Автономність і проактивність: здатність самостійно вирішувати технічні та операційні запити, вчасно інформувати про ризики.
• Високий рівень самоорганізації: вміння пріоритезувати завдання, самостійно планувати робочий час, дотримуватися дедлайнів та підтримувати робочі процеси без мікроменеджменту.
• Увага до деталей та ретельність. 
• Чутливість та етичність у роботі з досвідами війни.
• Сильні усні та письмові комунікаційні навички.

Умови роботи

• Повна зайнятість (пн–пт, 10:00–18:00).
• Гібридний формат (2–3 дні на тиждень працюємо в офісі у центрі Києва).
• Можливі відрядження по Україні та за кордон у межах проєктів.

Надсилайте резюме та короткий мотиваційний лист про те, чому вам цікаво працювати в команді музею до 14 червня 2026 року включно на адресу info.ukraine@warchildhood.org. Тема листа: «Проєктний/а асистент/ка у Музей воєнного дитинства».

Етап співбесід розпочнеться у другій половині червня. Очікуваний початок роботи — липень 2026 року. Ми повідомимо вас про результат розгляду вашої кандидатури, щойно завершимо відбір.

Про цикл

Повномасштабна війна в Україні стала причиною публічного зростання уваги до досвіду українських дітей. Ми дедалі частіше бачимо, як державні й недержавні інституції та окремі дослідники працюють зі свідченнями неповнолітніх. Саме тому для нас важливо глибше проаналізувати вже усталені теоретичні та методологічні рамки, в яких дитинство стає окремою аналітичною категорією.

Нині на основі цих напрацювань у академічному просторі вже сформувався окремий напрям — студії дитинства. Протягом 6 лекцій ми пропонуємо обговорити, з чого вони складаються. Так ми хочемо актуалізувати в українському професійному середовищі погляд на дитинство як на складне соціальне явище, яке має свого субʼєкта – неповнолітню людину, чиї дії, систему переконань, роль, місце в суспільстві й досвіди загалом варто досліджувати з окремої перспективи в різних академічних дисциплінах.

На лекціях ми поговоримо про:

• формування міждисциплінарного напряму студій дитинства;
• ключові теоретичні підходи в дослідницьких роботах на цю тему;
• етичні та методологічні фактори, які впливають на роботу дослідника;
• cпецифіку досліджень в українському контексті;
• актуальну українську і світову історіографію та інші дослідження, авторами яких є зокрема й наші лектори.

У фокусі будуть дослідження з історії, студій пам’яті, антропології та соціології, що стосуються як минулого, так і теперішнього — зокрема війни в Україні.

Дати та спікери:

• 12 березня — «Про дітей і дитинство з точки зору міждисциплінарних студій», Єлизавета Гречанюк
• 19 березня — «Дитинство як предмет історичного дослідження (за матеріалами Гетьманщини)», Ігор Сердюк
• 26 березня — «Діти і війна: моделі поведінки та стратегії виживання під час світового конфлікту 1914-1918 рр.», Володимир Милько
• 31 березня — «Мілітаризація дитинства в радянській Україні 1920-1930-х рр.», Нані Гогохія
• 9 квітня — «Почути голос дитини: як соціологія долає невидимість дитинства», Тетяна Саніна
• 16 квітня — «Українське дитинство крізь призму війни: воєнні злочини щодо українських дітей у контексті російсько-української війни (2022-2025 рр.)», Владислав Гаврилов

За анонсами окремих лекцій слідкуйте у наших соцмережах.

Станом на січень 2026 року колекція музею налічує понад 856 інтерв’ю та 1476 предметів — це найбільший архів історій дитинства під час російсько-української війни від 2014 року. Паралельно музей збирає історії людей, чиє дитинство зачепила Друга світова війна, вибудовуючи ширший історичний горизонт дитячого досвіду.

Музей документує, архівує, створює освітні програми та говорить про ці історії міжнародній аудиторії. Усі ці процеси відбуваються паралельно з повітряними тривогами, перебоями електроенергії та постійною невизначеністю.

Робота з воєнним досвідом, що не завершився

Один із головних викликів — робота з досвідом, який не має визначеного завершення. Музей документує історії, що відбуваються просто зараз.

Дослідники описують воєнне дитинство не як подію минулого, а як тривалий стан: частина дітей досі живе під обстрілами, інші — за кордоном і переживають тривогу за близьких. Документування триває тому, що триває життя.

Водночас діти часто применшують власний досвід, вважаючи, що «не пережили нічого важливого», тому команда працює не лише зі спогадами, а й із правом дітей на власну історію. Важливою частиною цієї роботи стає вміння не нашкодити і не ретравматизувати.

«Діти та підлітки заслуговують на простір говорити і про свої травми, і про свої радощі, не соромлячись бути щасливими. Вони заслуговують просто жити», — говорить менеджерка цифрових платформ Анна Курницька.

Позиція команди звучить принципово: дітей не можна перетворювати на символи чи метафори майбутнього.

Інституція в умовах постійної невизначеності

За чотири роки війни тимчасові рішення стали новою нормою. Команда розширилася, з’явилися нові ролі й операційні процедури.

Програмна директорка музею Світлана Осіпчук говорить про інституційне дорослішання: команда стала передбачуванішою для партнерів, а формалізація процесів допомогла підтримувати стабільність у нестабільних умовах.

«Продовжувати роботу в стані постійної невизначеності для мене також про щоденну підтримку і розуміння. Команда дає мені резерв, страховку, звідки можна зачерпнути ще сил і продовжувати, коли вже здається, що власних сил більше немає», — додає проєктна менеджерка музею Рената Чечель.

Для Оксани Карп’юк, операційної директорки та директорки з розвитку, цей період означає переосмислення ролі інституції: «Наше завдання — продовжувати робити звичне в ненормальних умовах. Ми йдемо за планом А, маємо плани B і C і готові переглядати їх залежно від обставин».

Війна стала постійним контекстом роботи. Команда говорить про довгу дистанцію, де невизначеність стала нормою і особливо важливими стали гнучкість, пріоритизація і турбота про себе.

Наполегливість як щоденна практика

У відповідях постійно звучить одна ідея — наполегливість.

Для Олександра Воронюка це «жити і тягнути, навіть коли не тягнеться». Для Андрія Боруті — мати надію на майбутнє. Оксана Карп’юк говорить про роботу «крок за кроком», покладаючись на команду і приймаючи адаптацію як норму для будь-якої роботи в Україні.

Менеджерка колекції Оксана Лепесієнко наголошує: архів, який формується під час війни, має говорити і зараз, і після неї.

Стійкість як щоденна практика

Підтримувати цю роботу неможливо без турботи про ментальне здоров’я. Команда говорить про терапію, спорт, час із близькими, звичку дозувати новини і щоденне рішення продовжувати працювати.

«Ми біжимо довгу дистанцію, де невизначеність стала константою», — підсумовує Оксана Карп’юк.

Попри втому й невизначеність, робота тримається на спільноті та вірі в майбутнє.

Війна триває.
Робота — теж.